Лінія Арпада

Лінія Арпада - одна з найбільш могутніх оборонних ліній Другої світової війни

Лінія Арпада — найпотужніша оборонна лінія, що створювалася угорськими військами в Східних Карпатах. Будували її з жовтня 1939 до 1944 року на відрізку 600-700 кілометрів по Карпатському хребту. Лінія Арпада суцільно не будувалася, а складалася з окремих вузлів оборони, які перекривали всі дороги, перевали, переходи через Карпати. Крайні елементи в українських Карпатах: перевал Дукля на заході біля міста Дукля та Яблуницький перевал на сході біля міста Рахів. В українських Карпатах лінія фортифікаційних споруд простягалася майже на 300км. Крім того, ще майже на 400км, вона йшла по румунським Карпатам.

Завданням Угорської Королівської Армії було побудувати ефективну лінію оборони з мінімальними затратами і в найкоротші терміни.

Оборону на Лінії Арпада у рамках Східно-Карпатської військової операції вела армійська група генерала Хейнріці в складі німецької 1-ї танкової армії та 13-ї піхотної дивізії 1-ї угорської армії, котрим протистояли війська Першого та Четвертого Українських фронтів.

Саме через українські Карпати наступом йшов Четвертий Український фронт командуючого генерала Івана Юхимовича Петрова. На оборонній лінії тільки в межах протистояння Четвертому Українському фронту було побудовано 99 опорних пунктів, 759 ДОТів (ДОТ - Долговременняя Огневая Точка), 394 ДЗОТи - землянки, 439 відкритих вогневих рубежів, 400 км траншей і стрілецьких окопів, 135 км протитанкових споруд.

Українська ділянка оборонної Лінії Арпада

Ужоцький перевал Лінії Арпада

Перед Ужоцьким перевалом було створено потужний вузол оборони, який перекривав всі дороги на місто Ужгород. На схилах гір було вирито багато окопів, які підсилено 30 ДОТами і 60 ДЗОТами.

Верецький укріпрайон. Мукачівський напрямок

Одним з найбільш укріплених вважався мукачівський напрямок. Укріплення складалися з двох потужних вузлів оборони польового типу на перевалах і шести вузлів довгострокової оборони, котрі «закривали» долину річки Латориця. Традиційні багаторядні протитанкові надовби, мінні поля, лісові завали. 37 ДЗОТів і 95 ДОТів. Саме на цьому напрямку, у селі Верхня Грабівниця Воловецького району, знаходиться зараз найбільший збережений з Другої світової війни бункер в Україні - Бункер Лінії Арпада.

Хустський напрямок Лінії Арпада

На хустському напрямку, до котрого відноситься укріпрайон на околиці села Синевир, було розміщено 5 вузлів оборони за перевалами, і вузли оборони польового типу по державному кордону. «Закривалися» долини річок Теребля і Ріка. Від села Майдан до перевалу вся долина була перекрита одинадцятьма рядами протитанкових надовбів, 40 ДОТами і 15 ДЗОТами.

Керешмезький напрямок або Рахівський напрямок.

В Керешмезі (угорська назва селища Ясіня) на площі в декілька десятків квадратних кілометрів розмістилося 50 ДОТів, велика кількість одномісних бетонних стрілецьких позицій, протитанкових надовбів, дротяних загороджень.
Радянські війська змогли оволодіти даним укріпленим районом 28 вересня 1944 року в ході Східно-Карпатської військової операції, скориставшись обхідним маневром через Свидовецький хребет. Оборонці, втративши до двох третин особового складу, були змушені відступити з займаних позицій.

Угорська армія затримала наступ Четвертого Українського фронту майже на півтора місяця. Якщо 5 вересня почалися масштабні події Східно-Карпатської операції, то вже 28 жовтня вся територія Закарпаття була зайнята військами Радянського Союзу.

P.S.

"Лінія Арпада" була названа в честь легендарного полководця кочових племен "угрів", які ще у 896р н.е. перейшли Карпати, і саме з Арпадом завоювали Придунайську низовину, де і утворили пізніше угорську державу. А перешли вони до Європи з Східної Азії із-за Урала: Хантимансійська низовина, Бурятія, Монголія, Казахстан - це і була рідна територія кочівників.